Фото: Depositphotos

Держава жорсткіше просуває латиську мову та обмежує російськомовний інформаційний простір, пояснюючи це міркуваннями національної безпеки.

Про це йдеться у спецрепортажі Die Zeit.

79-річний Володимир, етнічний росіянин, свідомо починає розмови латиською, вважаючи це важливим для суспільного сприйняття. Водночас багато російськомовних мешканців, особливо літніх, відмовляються користуватися державною мовою, демонструючи зневагу не лише до неї, а й до країни.

Російськомовні становлять близько чверті населення Латвії та майже половину жителів Риги. Латвійські спецслужби застерігають: частина цієї групи підтримує політику Кремля через постійне споживання російської пропаганди, що створює ризики внутрішньої дестабілізації.

Після 2022 року країна перейшла на навчання латиською мовою у школах, демонтувала радянські пам’ятники та вирішила припинити мовлення громадських ЗМІ російською з 2026 року. Водночас соціологи фіксують зростання самоцензури серед російськомовних: багато з них бояться відкрито говорити про політику.

Колишній депутат парламенту Борис Чилевич, який засуджує режим Путіна, застерігає, що надмірна «культурна війна» може відштовхнути частину суспільства і зіграти на користь кремлівській пропаганді.

На його думку, зведення питання лише до мови підриває демократичні цінності та поглиблює суспільний розкол.

До слова, уряд Нідерландів завершив підготовку законопроєкту, який передбачає загальнонаціональну заборону на носіння одягу, що приховує обличчя, під час демонстрацій.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com