Фото: depositphotos

Чи траплялось вам повертатися додому і раптом розуміти, що ви майже не пам’ятаєте дороги? Або мимоволі тягнутися до телефону десятки разів на день? Це — не випадковість, а робота сформованих звичок.

Психіатриня Трейсі Маркс на своєму YouTube-каналі пояснює, як мозок автоматизує поведінку. За це відповідають базальні ганглії — частина мозку, яка перетворює повторювані дії на «автопілот». Чим частіше ми повторюємо дію, тим сильнішим стає нейронний шлях — це і є нейропластичність.

Як працює «петля звички»

Будь-яка звичка складається з трьох елементів:

• Тригер — сигнал (нудьга, звук повідомлення, час доби).
• Рутина — дія (перевірка телефону, перекус, спорт).
• Винагорода — приємне відчуття або дофаміновий «поштовх».

Саме дофамін закріплює звичку. Він не про «задоволення», а про сигнал «повтори це ще».

Тому сила волі часто програє — вона працює у префронтальній корі, тоді як звички керуються глибшими, «автоматичними» структурами мозку.

Чому звички не «зникають»

Мозок не стирає старих моделей поведінки — вони можуть активуватися знову, особливо під стресом. Тому найефективніший шлях — не боротися зі звичкою, а замінити її.

Суть заміни:

• Тригер і винагорода лишаються.
• Змінюється лише рутина.

Наприклад:

• Замість прокручування стрічки під час нудьги — кілька сторінок книги.
• Замість перекусу при стресі — дихальна вправа або чай.

Як допомогти собі

• Спостерігайте за своїми звичками та визначайте тригери.
• Накладайте нові звички на старі (наприклад, після чищення зубів — дві хвилини дихання).
• Створюйте правильне середовище: прибирайте зайві спокуси, робіть корисне — доступним.
• Використовуйте винагороду на свою користь: фіксуйте прогрес, ставте малі цілі, поєднуйте нову звичку з приємним.

До слова, збалансоване харчування напряму впливає на роботу мозку, серця й зовнішній вигляд. Нове дослідження засвідчило: сардини – доступний бюджетний продукт, який варто включити до раціону кожному. Він багатий на омега-3 жирні кислоти, вітамін D, білок і мікроелементи, що підтримують здоров’я мозку, серцево-судинної системи та шкіри.

Олена Стебніцька - pravdatutnews.com