Коли йдеться про порятунок життя, медики, не вагаючись, беруться за складні оперативні втручання, як, наприклад, трансплантацію, навіть в умовах війни. Коли на нашу землю напали окупанти, важкохворих дітей, які ховалися від обстрілів в укриттях евакуювали з Києва до Львова. Серед них 12-річний Юра та 15-річний Ігор. Вони подружилися ще у столиці, коли разом приходили процедуру діалізу.
 

Почки из за того что это врожденная патология и поэтому мне приходиться лежать в больнице и ждать пересадку почки, - розповідає реципієнт з донорською ниркою Ігор.
 

У Ігоря – вроджена проблема з нирками. Лікування результату не давало, а відтак вже протягом 2 років функцію нирок почав виконувати діаліз. А от Юрчик народився здоровим, та через хворобу виникла така ж проблема.
 

Він переболів два рази ангіною і в нього відмовили нирки, - зазначає мама Юрія Марія.
 

Повернути дітей до звичного життя може лише трансплантація.
 

Діти, вони фактично живуть в лікарнях. Ці дітки вони жили в лікарнях близько 3 років взагалі не покидаючи межі лікарні. Це надзвичайно важливо для нормального розвитку дитини, щоб дитина могла спілкуватися з друзями, ходити в школу, а не просто жити в лікарні, - пояснює завідувач Центру трансплантології 1-го ТМО Максим Овечко.
 

Шанс на повноцінне життя у хлопців з’явився чи не одразу, як вони прибули до Львова. Наступного дня після їхнього приїзду з’явився донор. Ним став 29-річний чоловік, який помер від інсульту. Його рідні дали дозвіл на трансплантацію.
 

Під час війни, що нам вчора ввечері сказали, що є донор і ми дуже вдячні тій сім’ї, яка наважилась віддати для нашого сина. Хай вас Бог благословить, - дякує мати Юрія.
 

А це – уже традиційний коридор пошани для донора, який врятує не одне життя. А далі декілька годинні та складні операції.

Обидві операції минули успішно. Донорські нирки ідеально підійшли й для Юри, і для Ігоря.
 

Юрчик вже себе почуває набагато краще, вже сьогодні трошки сидів, вже стояв так декілька кроків зробив, - повідомляє мати Юрія.
 

Не зважаючи на війну і на ранішні сирени повітряної тривоги вдалось виконати дві посмертні трансплантації нирок діткам, які вимушено переїхали з Києва до Львова. Для нас важливо повноцінно, у повному об’ємі зокрема і високоспеціалізовану допомогу надавати всім пацієнтам, які цього потребують, - зауважує директор Дитячої лікарні 1-го ТМО Іван Міськів.
 

Та окрім цих двох хлопчаків вдалося врятувати й ще одного пацієнта, життя якого кардинально змінилося ще у 2016 році. Через звичайну застуду у 40-річного Віталія розвинулась складна хвороба серця, внаслідок якої орган збільшився майже вдвічі й не міг перекачувати достатню кількість крові.
 

Задуха і т.д.. Слабкість. Нічого хорошого, - зазначає реципієнт з донорським серцем Віталій Бранашко.
 

Зараз фракція близько 18, задишка, класична скарга для пацієнтів. Величезне серце 8 шлуночок лівий, величезні камери, - пояснює керівник Центру серця та судин Роман Домашич.

Допомогти Віталію могла лише трансплантація серця. Він навіть поїхав до Індії, де був у черзі на пересадку. Але тоді це не вдалося зробити. Тож став у чергу в Україні.
 

Я не мав надії, що це зараз буде в такий час. Війна, проїхати важко і т.д.. Я думаю що все буде добре. Для мене це дуже багато значить. Хочу жити повноцінним життям. На цей час мені не вистачає, трохи не вистачає повноцінного життя, - додає реципієнт з донорським серцем Віталій Бранашко.
 

І жити повноцінним життям чоловік точно буде, адже серце донора йому підійшло і трансплантацію вдалося виконати навіть у такий складний час.

І наші лікарі цю роботу виконують незважаючи ні на що. А пацієнти зможуть повноцінно жити. От зокрема Віталій чудово реабілітувався після операції, і на 15 день його вже виписують додому.
 

Дихати мені легко, ходити можу, вставати можу, пройшло все добре. Нічого мене не боліло і т.д.. Безболісно. Я думаю, що все буде добре. Надіємося на все найкраще, - ділиться враженнями Віталій Бранашко.
 

Щасливими повертаються додому і Юра з Ігорем, адже вони нарешті зможуть робити те, що так довго хотіли.
 

Все добре. Нирки працюють. Хлопцям вже можна практично все, вони повертаються до звичайного життя. Можна їсти, гуляти на вулиці, спілкуватися з друзями, тому наша ціль виконана, - зауважує завідувач Центру трансплантології 1-го ТМО Максим Овечко.
 

Перше медоб’єднання продовжує шлях до трансплантаційної незалежності в Україні. Адже на заваді порятунку людських життів не стане навіть війна.

Підтримай правду тут: https://www.patreon.com/pravdatutlviv 
https://pravdatutnews.com/lviv/2022/02/19/13052-u-lvovi-prooperuvaly-divchynku-yaka-narodylasya-z-6-palchykamy-na

Карина Бовсуновська — pravdatutnews.com