Скільки треба спати, щоб знизити ризик деменції: лікар назвав оптимальну норму

Скільки треба спати, щоб знизити ризик деменції: лікар назвав оптимальну норму
Сомнолог радить спати щонайменше сім годин на добу, щоб підтримувати здоров’я мозку.

Фото: pexels

Поганий сон швидко дає про себе знати: зранку складніше зосередитися, повільніше виконуються звичні завдання, зростає дратівливість і відчуття виснаження. Але якщо недосип стає постійним, він може впливати не лише на самопочуття, а й на довгострокове здоров’я мозку.

Про це пише Parade.

Сомнолог Джошуа Роланд пояснює, що сон є важливим відновлювальним процесом для мозку. Саме вночі мозок консолідує спогади, регулює настрій і когнітивні функції, а також очищається від метаболічних відходів, які накопичуються протягом дня.

За словами лікаря, нестача сну може погіршувати здатність мозку очищатися від білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера, зокрема бета-амілоїду та тау-білка. Сам по собі сон не визначає, чи розвинеться у людини деменція, однак тривалий поганий сон дедалі частіше розглядають як один із важливих факторів ризику.

Щоб підтримати здоров’я мозку й знизити ризик когнітивного зниження, лікар радить спати щонайменше сім годин на добу. Оптимальним варіантом вважають 7–8 годин нічного відпочинку.

Водночас надмірна тривалість сну теж може бути небажаним сигналом. У матеріалі зазначають, що сон понад дев’ять годин на добу пов’язують із підвищеним ризиком деменції. Тому саме 7–8 годин називають “золотою серединою” для довгострокового здоров’я мозку.

Однак важлива не лише кількість сну, а і його якість. Якщо людина проводить у ліжку вісім годин, але часто прокидається або має неліковані розлади сну, організм усе одно може не отримувати повноцінного відновлення.

Фрагментований сон, тобто регулярні пробудження протягом ночі, може порушувати циркадні ритми. Вони відповідають за цикл сну й неспання, вироблення гормонів, роботу імунної системи та обмін речовин. Порушення цих ритмів пов’язують із погіршенням пам’яті та зниженням когнітивних функцій.

Однією з частих причин переривчастого сну є апное. Це стан, за якого під час сну виникають паузи в диханні, через що людина може багато разів прокидатися, навіть не завжди це усвідомлюючи. Неліковане апное пов’язують із підвищеним тиском, серцево-судинними хворобами, ризиком інсульту, запаленням і погіршенням роботи мозку.

Фахівець наголошує: якщо проблеми зі сном тривають довго, їх не варто ігнорувати. Варто з’ясувати причину безсоння, частих пробуджень або хронічної втоми після ночі, адже якісний сон може бути одним із найважливіших кроків для підтримки мозку з віком.

До слова, ця поширена ранкова звичка може шкодити кишківнику — що кажуть експерти.             

Юлія Люшньова - pravdatutnews.com

Читайте також
Сон на спині може підвищити ризик розвитку деменції — вчені Сон на спині може підвищити ризик розвитку деменції — вчені
Дослідження пов’язали апное сну з підвищеним ризиком Альцгеймера і Паркінсона
Безсонна ніч і мозок: науковці виявили тривожні наслідки Безсонна ніч і мозок: науковці виявили тривожні наслідки
Вчені виявили зв’язок між безсонням і накопиченням токсичних білків, пов’язаних із хворобою Альцгеймера.
Ходьба проти старіння мозку: скільки кроків треба насправді Ходьба проти старіння мозку: скільки кроків треба насправді
Прості щоденні рухи здатні сповільнити старіння на роки і не обов’язково 10000
Loading...
Load next