Фото: depositphotos

Дослідження, опубліковане в журналі Trends in Neurosciences, показало, що сміх у мозку не є єдиним процесом і формується щонайменше двома окремими нейронними системами.

Аналіз попередніх наукових робіт, зокрема даних електричної стимуляції мозку, внутрішньочерепних записів та клінічних спостережень, дозволив науковцям описати «архітектуру сміху» — мережу, що поєднує емоції, рух і соціальну взаємодію.

Перша система відповідає за спонтанний, афективний сміх, який виникає природно у відповідь на відчуття веселості. До неї входять передня поясна кора, скроневий полюс, гіпоталамус і прилегле ядро. Дослідники пов’язують її з феноменом «емоційної заразності», коли сміх легко передається між людьми.

Друга мережа контролює навмисний, вольовий сміх, який використовується як соціальний сигнал. Вона базується на моторних ділянках кори мозку та тісно пов’язана з мовленнєвими функціями, що пояснює його часте використання у спілкуванні навіть без гумору.

Дані нейрохірургічних експериментів підтвердили цю різницю: стимуляція передньої поясної кори викликала не лише сміх, а й відчуття веселості, тоді як активація моторних зон запускала лише сміхову реакцію без емоційного компонента.

Додатково це узгоджується з випадками геластичних нападів — рідкісної форми епілепсії, під час якої людина може сміятися без причини або радості, що свідчить про розділення емоційної та моторної складових сміху.

До слова, релігійні ритуали можуть діяти як природне знеболення.

Стрілець Діана - pravdatutnews.com