"Репресивна машина не зникла": затримання кримських татар в окупованому півострові (відео)

"Репресивна машина не зникла": затримання кримських татар в окупованому півострові (відео)
Окупаційна влада у Криму продовжує геноцид кримськотатарського народу, що триває протягом останніх 7 років у тимчасово окупованому півострові. Уряд РФ вкотре здійснив низку репресій проти представників кримськотатарського народу. Голова Культурного центру кримських татар у Львові Ернест Абкелямов прокоментував журналістам ПравдаТУТ News незаконні дії окупаційної влади у Криму.

Російські силовики в окупованому Криму вранці 3 вересня затримали Ельдара Одаманова, а вночі 4 вересня - Азіза Ахтемова, Асана Ахметова та Шевкета Усеїнова.

Вранці в селі Первомайське Сімферопольського району Криму відбувся обшук у заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джеляла. Після чого активіста вивезли на синьому мікроавтобусі Volkswagen у невідомому напрямку. Пізніше голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров написав у фейсбуці, що Наріман Джеляль перебуває в будівлі ФСБ Росії в окупованому Криму.

Родичі та адвокати затриманих відразу подали заяви в різні правоохоронні органи, аби дізнатися місце знаходження затриманих, проте, жоден з них не повідомив про те, де знаходяться вони. Ельдар Одаманов цілу добу просидів з мішком на голові, піддаючись тортурам, в одному з відділень поліції Сімферополя.

Сфальсифіковані справи 

Пізніше стало відомо, що обшуки в Ельдара Одаманова та Азіза Ахтемова звинувачують підриві газопроводу під Сімферополем, що стався 23 серпня цього року.

Тоді ФСБ поширило відео зі фрагментом допитів із "зізнанням" фігурантів, яких підозрюють у "справі" щодо диверсії на газопроводі.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джеляль - кримськотатарський політик, викладач, політолог і журналіст. Попри небезпеку та неодноразові "попередження" від окупаційної влади всі ці роки він залишався у Криму. Активіст публічно висвітлював свою громадянську позицію, брав участь у багатьох акціях й подіях у Києві, зокрема – в установчому Саміті "Кримської платформи", що відбувся 23 серпня.

Джелялові висунули підозру за статтею про "диверсію" російського Кримінального кодексу, який Москва протиправно насаджує на окупованій частині території України. Ця стаття передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років.

Відповідна зачистка представників кримськотатарського народу у вигляді фабрикації кримінальної справи, здійснена в рамках реалізації секретного плану секретаря Ради Безпеки РФ Миколи Патрушева "Чисте поле", затвердженого Володимиром Путіним.

Дії України

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з "черговим рейдом незаконних обшуків і затримань" жителів різних районів окупованого Криму 3 та 4 вересня.

Президент України Володимир Зеленський також відреагував на нові обшуки в окупованому Криму і закликав Росію зупинити переслідування і звільнити затриманих.

Більшість експертів стверджує, що масової зачистки кримських татар є помстою за проведення саміту "Кримської платформи".

Тут не може бути інших інтерпретацій, окрім як визнати, що ці обшуки та затримання є помстою Росії за успішне проведення саміту "Кримської платформи". Проваливши свою кампанію із запобігання проведення саміту, Росія вдалася до того, що вміє найкраще робити – до репресій, – зазначив і міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Певно, що влада РФ хотіла забезпечити собі повну тишу перед проведенням так званих "виборів", аби не було сумнівів у необхідному результаті для Путіна. А також, щоб не було різних заворушень та мітингів, які б могли зашкодити спокійному проведенню голосування.

Голова Культурного центру кримських татар у Львові Ернест Абкелямов розповів журналістам ПравдаТУТ News про зачистку кримських татар в окупованому півострові.

Ернест Абкелямов є кримським татарином, на початку анексії у 2014 році він з родиною переїхав до Львова. За його словами, на той момент, це місто розглядав як одне з найбільш безпечних та комфортних для життя.

Він наголосив, що кримськотатарська діаспора ще на початку анексії Криму висловила свої політичну позицію та заявила, що підтримує Україну. За його словами, такий вибір схвалювали понад 90 % кримських татар.

Понад 90 % було за те, щоб рухатися разом з Україною та виступали проти окупації, - сказав він.

Ернест зазначив, що скільки б Росія тоді не старалася, скільки б заходів не проводила для того, щоб кримські татари підтримували уряд РФ, все було марним. Більшість була на своєму, виходили на мітинги, робили мирний супротив проти окупаційної влади.

За ці 7 років вже близько 100 представників кримських татар знаходяться за ґратами. Багато з них засуджені від 15 до 20 років позбавлення волі, - розповів активіст.

Меджліс кримськотатарського народу

Зазвичай звинувачення стосувалися релігії кримського народу, а також належність до меджлісу, діяльність якого в Криму заборонила Росія після анексії півострова, стверджує Абкелямов.

Зазначимо, що меджліс кримськотатарського народу є прообразом уряду, який функціонує за відсутності власної держави.

Наприкінці 80-х років минулого століття кримські татари почали повертатись до Криму й невдовзі створили власні структури для захисту політичних, економічних та культурних прав.

Нещодавно ФСБ Росії повідомило про нібито зв'язок забороненого в Росії й визнаного екстремістською організацією Меджлісу кримськотатарського народу зі спецслужбами України. Заява була зроблена після початку так званої справи про "диверсію на газогоні".

Російський глава Криму Сергій Аксенов заявив, що "меджліс" ‒ це ворожа й терористична організація, головною метою якої є завдавання шкоди Криму та кримчанам будь-якими способами.

Активіст зазначив, що Наріман Джеляль активно боровся та висловлював діяння РФ в окупованому Криму. Він не боявся, та постійно говорив про свою громадянську позицію.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джеляль хотів, щоб весь світ знав що робиться в Криму, - наголосив Ернест.

"Вони зізналися в тому, чого не робили"

На думку голова Культурного центру кримських татар у Львові, відповідні дії уряду РФ пов’язані з проведенням саміту "Кримської платформи". Оскільки мета події полягала в обговоренні посилення санкцій проти Росії, про захист прав людини в Криму, забезпечення безпеки в Азовсько-Чорноморському регіоні чи про "подолання негативних економічних та екологічних наслідків окупації" та головне – принципи невизнання приналежності Криму до Росії. У заході було залучено всі країни ЄС і НАТО, країни G7 в повному складі та країни Нормандського формату, за винятком Росії.

На наступний день після обшуків представників кримськотатарського народу, близько 40-50 активістів вийшли на підтримку арештованих до будинку ФСБ у Сімферополі. Окупаційна влада відразу арештувала всіх присутніх, заштовхавши їх до автобусів. Абкелямов знайшов інформацію, де вказано, що затриманим передбачається покарання у вигляді штрафу від 5 до 30 тисяч російських рублів.

Активіст переконаний, що Ельдар Одаманов та Азіз Ахтемов не витримавши катувань зізналися в тому, чого вони не робили. Він знає їх особисто, знає як сильних людей, пройшовши крізь такі тортури, вони зазнали не лише фізичних знущань, але й психологічних. До цього також додається тиск на батьків та членів родини затриманих.

Що має робити Україна?

За словами Абкелямова, Україна повинна діяти рішуче. Варто висвітлювати показання адвокатів затриманих. Він переконаний, що таким чином всі зможуть дізнатися правду через їхні свідчення. Зокрема, це адвокат Джеляла Микола Полозов, який нещодавно повідомив, що його підзахисного одразу привезли до спецблока, на відміну від інших ув’язнених, які потрапляють до СІЗО через так званий "карантин" – сиру камеру в напівпідвальному приміщенні.

Україна має показати на весь світ, що у XXI столітті репресивна машина з радянських часів нікуди не зникла. Невинні люди зазнають катувань, з них вибивають неправдиві свідчення. Близько сотні кримських татар незаконно утримують за ґратами, десятки пропали безвісти, - зазначив голова Культурного центру кримських татар у Львові.

Також активіст сам не знає, що робив би, якби опинився у таких умовах. Він наголошує, що засуджувати що Ельдара Одаманова та Азіза Ахтемова не варто, оскільки вони зазнали катувань з боку РФ, перебуваючи в жахливих умовах, а також турбуються за свої родини, щоб окупаційна влада не чіпала їх. Попри те, що Ернест знаходиться за тисячі кілометрів від своєї Батьківщини, чоловік все одно переживає за кожного затриманого кримського татарина, як за близького друга.   

Він переконаний, що Україна повинна виступати на міжнародних майданчиках, з європейських та світових трибун говорити про те, що зараз відбувається в окупованому Криму та дії влад РФ.   

За його словами, необхідно залучувати міжнародних експертів, юристів, які б не були зацікавлені в інтересах України та Росії, аби вони могли дати точну оцінку тій ситуації, яка відбувається в Криму. Щоб ці незалежні представники змогли все проаналізувати, побувати в тюрмах, де перебувають незаконно затримані кримські татари, поговорити з ув’язненими та інше. Він стверджує, що "Кримська платформ" є ефективним інструментом у цьому напрямку.

Треба боротися за кожного арештованого, - наголосив в кінці Ернест Абкелямов.

Дарина Жданович pravdatutnews.

Читайте також
Переслідування українців в окупованому Криму: активіста засудили на 12 років за "шпигунство" Переслідування українців в окупованому Криму: активіста засудили на 12 років за "шпигунство"
Затриманий українець має проблеми зі здоров'ям. Він скаржиться на відсутність медичної допомоги в у Сімферопольському СІЗО.
Обшуки в окупованому Криму: російські силовики затримали п’ять кримських татар (фото) Обшуки в окупованому Криму: російські силовики затримали п’ять кримських татар (фото)
В окупованому Криму російські силовики провели обшуки в п’яти будинках кримськотатарських активістів та затримали п'ять осіб. Серед них був й багатодітний батько.
"Крим треба відвойовувати разом": історія кримської татарки, яка покинула окупований півострів "Крим треба відвойовувати разом": історія кримської татарки, яка покинула окупований півострів
Історія про сильну внутрішню боротьбу кримської татарки, яка покинула півострів після анексії Росією її домівки. Зараз жінка хвилюється за майбутнє своєї донечки й прагне, аби її дитина почувала себе вільною та не втрачала своєї ідентичності. Та найбільше її турбує питання: чому ж саме кримські татари проходять такі важкі випробування.
Loading...
Load next