В Україні все більше дітей потерпає від булінгу, тобто цькування з боку своїх однолітків.  Через приниження, залякування або ж відсторонення від інших це завдає психологічної та навіть фізичної шкоди здоров’ю дитини.

Це може бути психологічне вчинення боулінгу, коли дитинку цькують, коли дитинку нецензурну лексику до неї вживають. Також це може бути фізичний булінг. Це може бути штовхання, це може бути також і економічний булінг, наприклад вимагання у дітей певних коштів. Чи пошкодження її особистих речей, - розповіла керівниця Центру психічного здоров’я для дітей Львівської міської дитячої лікарні, Наталія Железцова.

Популярним стало знімати булінг на відео та виставляти у соціальні мережі. Та частіше це відбувається приховано, і тоді запідозрити проблему можуть лише батьки або вчителі.

Діти, котрі є жертвами булінгу. Вони далеко не завжди про це розказують. Вони бояться погіршити ситуацію тим, що вони звертаються по допомогу до дорослого, - зазначила дитяча психологиня Львівської міської дитячої лікарні, Ліана Шимоняк. 

Дуже часто ми можемо побачити певні зміни настрою у дитини. Дитина може пригніченою бути, дитина може бути маломовною, вона може замикатися, вона може комплексувати, тому що боулінг може бути з різних сторін, - додала Наталія Железцова. 

Якщо ж вчителі чи вихователі запідозрили булінг, найкраще, рекомендують спеціалісти, перевірити це через спільні ігри. Адже тоді можна побачити взаємодію між дітьми. Кого вони виокремлюють, а кого навпаки відштовхують.

Деколи навіть бувають такі факти, коли чітко видно коли дитину випихають і не беруть в жодну команду до прикладу. Прослідкувати за тим, як вони вибирають собі ведучого, чи можуть вони це зробити самостійно, як коли дитина вже була ведучим сприймає ту роль. - наголосила дитяча психологиня, Ліана Шимоняк. 

На те, якою росте дитина і чому вона себе так поводить, є певні причини.

Як правило, і в одну і другу роль діти потрапляють тоді, коли вони не отримують вдома любові достатньо. Емоційної уваги. Дуже часто ми батьки зараз спілкуємось з дітьми "ти поїв" оце телефон. Я тут маю свої справи. Я ше трошки дороблю. Як там було в школі. Це не є активна співпраця. Це не є увага, - додала Ліана Шимоняк.

Через брак цієї уваги, дитина не відчуває підтримку, а тому в колективі або не може захиститись за себе, або впевнюється в собі за рахунок інших. Таким чином, той, хто більш схильний до агресії, стає булером, а хто має м’якший характер - потерпілим.

І жертва, і нападник в булінгу – це діти терпимі до насилля. Тобто котрі вже можна сказати в певній мірі звикли до неї. Тобто це діти, яких фізично можуть покарати, коли їх вдома психічно можуть покарати, тобто психологічний тиск відбувається. Часом психологічний терор вдома відбувається. Тому що діти копіюють нас, - наголосила дитяча психологиня Львівської міської дитячої лікарні, Ліана Шимоняк.

Якщо між дітьми певні непорозуміння  трапляються одноразово, то хвилюватись немає потреби. Адже це може бути простим конфліктом. Проте, коли над дитиною систематично знущаються, потрібно вживати міри.

Батьки і діти не мають боятися це озвучувати, тому що в даному часі можна написати або дати усну заяву адміністрації школи чи вчительці або письмову. У подальшому адміністрація школи має повідомити національну поліцію України, а також соціальні служби, - зазначила керівниця Центру психічного здоров’я для дітей Львівської міської дитячої лікарні, Наталія Железцова. 

Колись за такі діяння ніхто не ніс відповідальність. Проте у 2019 році були внесені зміни до Закону України "Про протидію булінгу". У ньому діти, які цькують, спостерігачі і навіть вчителі можуть нести адміністративну відповідальність у такій ситуації.