Фото: pexels

Нове дослідження австралійських науковців показало, що зв’язок між сном і ранніми змінами мозку, пов’язаними з хворобою Альцгеймера, може залежати від генетики людини.

Водночас робити з цього висновок, що вісім годин сну нібито небезпечні, не можна. Учені не назвали універсальної кількості годин, яка була б шкідливою або, навпаки, гарантувала захист від хвороби.

Дослідники з Університету Едіт Кован проаналізували дані 351 людини старшого віку без діагностованих когнітивних порушень. Учасники мали ознаки накопичення бета-амілоїду – білка, який пов’язують із розвитком хвороби Альцгеймера. Про це пише Inc.

Що саме вивчали науковці

Команда дослідила 13 поширених варіантів гена AQP4. Він пов’язаний із білком аквапорином-4, який бере участь у русі рідини в мозку та цікавить науковців у контексті його природної системи очищення.

Учасники повідомляли про власні звички щодо сну: тривалість відпочинку, час засинання, якість сну та кількість нічних пробуджень. Ці дані порівнювали з результатами МРТ мозку, когнітивних тестів і показниками накопичення амілоїду.

Що показали результати

У деяких групах учасників коротший сон був пов’язаний із швидшою втратою сірої речовини мозку. В інших людей зміни структури мозку частіше пов’язували з довшим засинанням або гіршою якістю сну.

Для одного з генетичних варіантів довша тривалість сну асоціювалася з меншим об’ємом білої речовини. Але це не означає, що довго спати шкідливо для всіх.

Результати показують складну взаємодію між генетикою та способом життя. Один і той самий режим сну може бути пов’язаний із різними змінами у людей із різними варіантами AQP4.

Чому не варто самостійно скорочувати сон

Дослідження не доводить, що певна тривалість сну викликає хворобу Альцгеймера. Воно лише виявило статистичні зв’язки в конкретній групі людей старшого віку, які вже мали підвищений ризик через накопичення амілоїду.

Крім того, учасники самостійно оцінювали свій сон, а не проходили постійне обстеження в лабораторії. Автори також зазначили, що для частини довгострокових аналізів вибірка була відносно невеликою.

Тому не варто намагатися змінити свій режим, орієнтуючись лише на цю роботу. Навмисно скорочувати сон через страх «проспати» здоров’я мозку не потрібно.

Чи варто робити генетичний тест

Науковці не рекомендують проходити генетичне тестування на варіанти AQP4 лише через результати цього дослідження.

Поки що ці дані можуть бути корисними для подальших досліджень персоналізованої профілактики. Щоб зрозуміти, чи здатне покращення сну справді впливати на довгострокове здоров’я мозку залежно від генотипу, потрібні нові клінічні випробування.

Що можна зробити вже зараз

Загальні правила здорового сну залишаються актуальними: дотримуватися стабільного графіка, створити прохолодні та темні умови для відпочинку, не зловживати кофеїном увечері та звертатися до лікаря, якщо є постійне безсоння, сильна денна сонливість або підозра на апное.

Сон – лише один із чинників, що впливають на здоров’я мозку. Важливими також залишаються фізична активність, контроль тиску й рівня цукру, збалансоване харчування, соціальні контакти та лікування хронічних захворювань.

До слова, чи змінює «Оземпік» відчуття смаку: результати дослідження майже 900 тисяч пацієнтів.             

Юлія Люшньова - pravdatutnews.com