Чому ми більше не можемо концентруватися: що відбувається з нашою увагою

Чому ми більше не можемо концентруватися: що відбувається з нашою увагою
Люди дедалі частіше скаржаться на «туман у голові», втому від інформації та неможливість сконцентруватися. І наука на це має пояснення.

Фото: pexels

Ще кілька років тому чимало людей могли спокійно дивитися двогодинний фільм без паралельного скролінгу телефона, читати книжки вечорами або працювати над одним завданням годинами. Сьогодні ж дедалі частіше навіть кілька хвилин концентрації постають випробуванням.

Чому сучасній людині стало так важко утримувати фокус уваги, як цифрове середовище впливає на мозок і чи можна повернути здатність до глибокої концентрації – з’ясовує у своєму матеріалі ПравдаТУТ News.

Повідомлення, короткі відео, нескінченний потік новин, TikTok, reels, вкладки браузера, фонові відео на YouTube – усе сприяє тому, щоб мозок сучасної людини майже не залишається в тиші. У результаті чимало людей почали помічати дивний стан: складніше читати довгі тексти, важче утримувати увагу на роботі, а після кількох хвилин концентрації з’являється нав’язливе бажання переключитися на щось інше.

Увага стала дорогим ресурсом

Сучасний цифровий світ буквально бореться за людську увагу. Соцмережі, стримінгові сервіси, новинні платформи та мобільні застосунки створені так, щоб якомога довше втримувати людину всередині контенту. Для цього використовують push-сповіщення, нескінченний скролінг, персоналізовані алгоритми та систему швидких «дофамінових винагород», через які мозок постійно очікує новий стимул.

Саме тому увагу дедалі частіше називають одним із найцінніших ресурсів сучасності. Людина може навіть не помічати, як десятки разів на день автоматично тягнеться до телефона – під час роботи, навчання, їжі чи навіть перегляду фільму.

Американська дослідниця та професорка інформатики Глорія Марк, яка роками вивчає цифрову поведінку людей, у своїх дослідженнях дійшла висновку: сучасна людина живе в умовах постійної «фрагментації уваги». Мозок майже безперервно перемикається між повідомленнями, вкладками браузера, відео, соціальними мережами та робочими завданнями.

І проблема в тому, що мозок не пристосований до такого рівня інформаційного шуму.

Що відбувається з мозком через постійний скролінг

На перший погляд кілька секунд у TikTok чи перевірка повідомлень здаються дрібницею. Але для мозку кожне перемикання уваги – це окрема когнітивна дія, яка є енергозатратною.

У Stanford University дослідники виявили: люди, які регулярно споживають кілька потоків інформації одночасно, гірше фільтрують непотрібні стимули та мають більше труднощів із концентрацією уваги.

Фактично мозок поступово звикає до режиму постійного сканування інформації. Саме через це багатьом людям стає дедалі складніше читати книжки, дивитися довгі відео або працювати без бажання кожні кілька хвилин перевіряти телефон.

Особливо сильно на концентрацію впливають короткі відеоформати – TikTok, reels і shorts. Вони створюють дуже швидкий цикл нових стимулів: нове відео, нова емоція, новий дофаміновий імпульс буквально кожні кілька секунд. Через це довші формати починають здаватися мозку “надто повільними”.

Чому multitasking насправді виснажує

Попри популярність багатозадачності, науковці вже давно пояснюють: мозок не виконує кілька складних задач одночасно. Насправді він дуже швидко перемикається між ними.

У American Psychological Association зазначають: постійне переключення між завданнями може знижувати продуктивність і посилювати ментальну втому.

Наприклад, коли людина одночасно працює, відповідає на повідомлення, перевіряє пошту й слухає відео на фоні, мозок змушений щоразу заново “перезавантажувати” увагу. Через це зростає втома, а концентрація поступово погіршується.

Цікаво, що навіть проста присутність телефона поруч уже може впливати на фокус уваги.

У дослідженні University of Texas учасники показували гірші результати тестів на концентрацію, коли смартфон просто лежав поряд – навіть якщо був вимкнений.

Дослідники пояснюють це тим, що частина мозку все одно залишається в режимі очікування можливого сигналу чи повідомлення.

Чому ми так легко відволікаємося

Психологи пояснюють це механізмом швидкої винагороди. Кожне повідомлення, вподобайка або нове відео запускає невеликий викид дофаміну – нейромедіатора, який пов’язаний із передчуттям задоволення.

Саме тому телефон часто стає автоматичною реакцією на: 

  • втому;
  • нудьгу;
  • стрес;
  • складну роботу;
  • емоційне напруження.

Парадоксально, але багато людей відкривають соціальні мережі навіть не тому, що хочуть щось подивитися. А тому, що мозок уже звик заповнювати будь-яку паузу стимуляцією.

Чи можна повернути концентрацію

Науковці кажуть: так. Але мозку потрібен час, щоб знову адаптуватися до глибокого фокусу.

Дослідники радять:

  • вимикати зайві сповіщення;
  • не тримати телефон поруч під час роботи;
  • робити перерви від короткого контенту;
  • читати довгі тексти;
  • працювати блоками часу без перемикань;
  • тренувати концентрацію через спорт, прогулянки або хобі.

Головний принцип полягає в тому, що увага працює як м’яз. Те, що людина тренує щодня, поступово стає для мозку нормою.

І, можливо, головна проблема сучасного світу не в тому, що люди стали менш дисциплінованими. А в тому, що цифрове середовище буквально вчить мозок ніколи не затримуватися ні на чому надовго.

До слова, як кліпове мислення формує нову емоційну реальність – психологиня.              

Юлія Люшньова - pravdatutnews.com

Читайте також
Як кліпове мислення формує нову емоційну реальність – психологиня Як кліпове мислення формує нову емоційну реальність – психологиня
Сучасна людина щодня взаємодіє із десятками візуальних фрагментів: короткі відео, заголовки новин, сповіщення, дописи у стрічці
Вчені: нудьга може бути корисною для мозку та психіки Вчені: нудьга може бути корисною для мозку та психіки
Періоди нудьги — це природний спосіб перезавантажити нервову систему та стимулювати креативність
Як мозок реагує на театр і серіали – що відбувається з увагою, емоціями та емпатією Як мозок реагує на театр і серіали – що відбувається з увагою, емоціями та емпатією
До Міжнародного дня театру розглядаємо, чим відрізняється сприйняття вистави і серіалу з точки зору психології та нейробіології
Loading...
Load next