14 грудня в Україні відзначається день вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, трагедії, яка залишила глибокий слід у світовій культурі та мистецтві. Чорнобильська катастрофа 1986 року стала не просто трагедією, а й символом боротьби за майбутнє, втіленим у численних художніх творах, фільмах, книгах, музиці та інших формах мистецтва, що відображають не лише жахливі наслідки аварії, але й надію на відродження та осмислення того, що сталося.

Чорнобиль: символ глобальної трагедії

26 квітня 1986 року стався вибух на Чорнобильській атомній електростанції, який призвів до катастрофічного викиду радіації. Це стало найбільшою техногенною катастрофою в історії людства, що змінила не лише історію Європи, а й життя мільйонів людей. Чорнобильська трагедія спричинила численні смертельні випадки, небезпечні захворювання та глибокі екологічні наслідки,які відчуваються й досі. Однак, незважаючи на ці важкі наслідки, Чорнобиль став символом не лише руйнування, а й боротьби за майбутнє, що знайшло своє вираження в численних мистецьких творах.

Чорнобиль у кінематографі та літературі

Чорнобиль став темою численних художніх фільмів, документальних стрічок та серіалів, що неодноразово привертали увагу світової громадськості до трагедії. Вже в 1987 році, через рік після катастрофи, з’явилися перші художні роботи, присвячені Чорнобилю, серед яких документальний фільм “Дзвін Чорнобиля” (режисер Роллан Сергієнко), що увійшов до Книги рекордів Гіннеса за показ у всіх країнах з телебаченням.
 
Одним з визначних кінематографічних творів є фільм “У суботу” режисера Олександра Міндадзе, який вийшов до 25-річчя катастрофи і став важливим етапом у відображенні Чорнобиля в кіно. Також варто згадати українські стрічки, такі як “Аврора” (2006) Оксани Байрак та “Земля забуття” (2011) Міхала Боганіма, які досліджують людські долі у контексті катастрофи.
 
Особливим проривом став американський серіал “Чорнобиль” (2019), який зібрав численні нагороди та привернув увагу до Чорнобиля як символу не лише катастрофи, але й політичних та соціальних наслідків. Важливо, що цей серіал підштовхнув нову хвилю туризму до зони відчуження, адже кількість туристів, які приїхали в Україну після його виходу, значно зросла.

Музика як форма осмислення трагедії

Чорнобиль знайшов своє місце й у світі музики. Радянський композитор Мікаел Тарівердієв, згадуючи про свою симфонію “Зона”, написав, що створення музики стало для нього певною формою реакції на трагедію. Відомими також є твори канадсько-українських композиторів Лариси Кузьменко та Олександра Яковчука, які в своїх композиціях присвятили Чорнобилю меморіальні нотатки.
 
Серед популярних музичних виконавців, які зверталися до теми Чорнобиля, можна згадати Pink Floyd, чий кліп на пісню “Marooned” показує кадри з Прип’яті. Крім того, численні музичні проєкти продовжують досліджувати цей фрагмент історії, зокрема опера “Чорнобильдорф” (2020), яка поєднує живу музику з віртуальною реальністю та антропологічними дослідженнями.

Літературні твори про Чорнобиль

Не менш важливим є внесок літератури в осмислення Чорнобиля. Одним з найбільш відомих творів є поема Івана Драча “Чорнобильська Мадонна”, яка вийшла в 1988 році і стала важливою віхою у відображенні трагедії в українській поезії. Інші письменники, такі як Володимир Яворівський (“Марія з полином у кінці століття”) та Борис Олійник (“Сім”), також присвятили свої твори ліквідаторам та постраждалим від катастрофи.
 
Світлана Алексієвич, «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього»
У 2019 році за мотивами книги Світлани Алексієвич був знятий серіал «Чорнобиль». «Чорнобильська молитва» — це сповідь очевидців катастрофи, зокрема пожежників, ліквідаторів та місцевих жителів. Книга розкриває трагедію тисяч людей, змушуючи переосмислити цінність людського життя.
 
Галя Аккерман, «Пройти крізь Чорнобиль». Ця книга — подорож письменниці через трагедію Чорнобиля з різних аспектів: людських, соціокультурних і професійних. Аккерман, поєднуючи єврейську, російську та французьку культури, досліджує Чорнобиль як одну з найстрашніших трагедій радянської системи, через призму її особистого досвіду.
 
Анатолій Андржеєвський, «Чорнобильський пес Аксель». Роман описує загадковий світ Чорнобиля через погляд дитини на чолі з незвичайними тваринами-примарами. Маленький Мирось та його супутники — пес Аксель, бузько Люк та інші — відкривають світ, що не зупинився, але став потойбічним після катастрофи.
 
Сергій Плохій, «Чорнобиль. Історія ядерної катастрофи». Книга Плохія дає детальний аналіз катастрофи від вибуху на ЧАЕС до закриття станції у 2000 році. Автор досліджує не лише технічні причини аварії, а й політичну систему, що сприяла трагедії. Книга розглядає наслідки для України та світу, зокрема, для енергетичної політики.
 
Володимир Шовкошитний, «Чорнобиль: Я бачив». Ця художньо-документальна повість поєднує спогади очевидців і ліквідаторів Чорнобиля, а також аналізує техногенні, соціальні та медичні наслідки катастрофи. Шовкошитний, сам будучи учасником ліквідації, спростовує міфи про аварію та показує духовний зв’язок між подіями Чорнобиля та сучасними українськими трагедіями.
 
Олег Векленко, «Чорнобиль: етюди з натури». Спогади Олега Векленка, художника та ліквідатора, описують його переживання в Чорнобилі у 1986 році. Автор розповідає про важкі умови життя ліквідаторів та недооцінку небезпеки радіації, доповнюючи книгу власними малюнками та фотографіями.

Відеоігри та популярна культура

Незважаючи на трагічний контекст Чорнобиля, тема катастрофи знайшла своє відображення і в сфері відеоігор. Найвідомішою серед них є серія “STALKER”, розроблена українською компанією GSC Game World, яка перенесе гравця в постапокаліптичну зону відчуження. Ігри цієї серії, що поєднують елементи наукової фантастики та реальної катастрофи, стали культовими не тільки в Україні, а й за її межами.

Мистецькі проєкти та інсталяції

Чорнобиль також став темою для численних мистецьких інсталяцій та проєктів, спрямованих на осмислення наслідків катастрофи. Останнім часом в Україні проводяться арт-акції та виставки, що привертають увагу до Чорнобиля та його значення. Одним з таких проєктів є артінсталяція “Артефакт”, яка, починаючи з 2018 року, проходить у різних форматах, зокрема в зоні відчуження. Вона присвячена не лише наслідкам ядерної катастрофи, а й темі дезінформації, яка поширювалася після аварії.
 
Минулогоріч проєкт виставлявся в онлайні та називався "Артефакт 34" (за кількістю років, що минули після трагедії). Це була велика онлайн-резиденція, до якої приєдналися художники з різних міст України.
 
Художниця і режисерка Оксана Чепелик, гостя програми “Майстерня” Наталії Грабченко, згадує, що в межах проєкту був відтворений простір покинутої Прип’яті та центральної площі перед ПК "Енергетик". Він обживався новими артефактами, якими митці рефлексували з приводу трагедії: “Артефакт "Чорнобиль" постав знову як ідея фейків, якими нині також користуються в повній мірі в політиці і в медіа. Це показує, що фейки – це не новітній матеріал. Чорнобильська трагедія також була до них дотична”.
 
Чепелик є авторкою численних проєктів, пов’язаних з Чорнобилем. Напевно, найголовніший з них – ”Генезис”, розкриває тему генофонду нації та демонструє УЗД плоду у тілі вагітної жінки. Над вагітною зависла повітряна куля із зображенням немовлят, які народжуються в Україні кожні 1,5 хвилини. “Генезис” транслює тривогу і показує обмеженість впливу людини на радіаційний фон.

Історичні фото з Чорнобиля. Перші дні після аварії і мутації

Український фотожурналіст Ігор Костін був одним з перших, хто знімав зруйнований атомний реактор у Чорнобилі в квітні 1986 року. 
Фотографії Костіна, які радянське керівництво дозволило публікувати лише за кілька тижнів після аварії, розійшлися світом, засвідчивши її масштаби.

Після катастрофи фотограф часто повертався до Зони відчуження, а також знімав жахливі наслідки, які радіоактивне забруднення мало на людей і тварин в Україні й Білорусі.  Ігор Костін загинув У 2015 році в автокатастрофі. Йому було 78 років. Історичні знімки ВВС отримала від родини фотографа.

Фото гелікоптера, який брав участь у ліквідації аварії, зняте з борту іншого гелікоптера. Перші дні після аварії.

Солдати строкової служби в ненадійних захисних костюмах зачищають дах третього енергоблока.

Захисне обладнання ліквідаторів аварії часто було саморобним.

Миття вантажівки, яка працювала в зоні радіаційного забруднення.

Один із могильників техніки, забрудненої під час гасіння пожежі на четвертому енергоблоці.

Шоста клініка у Москві приймала найважчих пацієнтів, які отримали найвищі дози опромінення. Серед них - пожежники, яких першими кинули на гасіння радіоактивної пожежі.
 

Діти - найбільш вразливі і незахищені жертви радіації. 1987 p.

Дозиметричний контроль самоселів у Чорнобильській зоні. 1987 p.

Ігор народився в Білорусі після катастрофи. Фото зроблене в дитячому будинку. Батьки відмовилися від нього. Білорусь, як і Україна, особливо постраждала від радіоактивного забруднення.

Неймовірні факти про катастрофу на Чорнобильській атомній електростанції 

• Найбільше постраждала Білорусь — радіоактивне забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС найбільше вплинуло на Білорусь, де діти, особливо до 7 років, зазнали найбільшого опромінення.
• Ліквідатори та прапор ЧАЕС — у жовтні 1986 року троє ліквідаторів підняли радянський прапор на вентиляційну трубу ЧАЕС, що символізувало “перемогу і мужність”. У 1989 році прапор зняли і поділили на фрагменти серед ліквідаторів.
• Наслідки для здоров’я — за оцінками Greenpeace, аварія на ЧАЕС стала причиною смерті близько 90 тисяч людей по всьому світу від раку.
• Перевищення рівнів радіації — дослідження Greenpeace у 2016 році показало перевищення рівнів цезію-137 і стронцію-90 у молоці, грибах, зерні, рибі та деревині в забруднених районах Брянської області Росії та Київської і Рівненської областей України.
• Комендантська година в зоні відчуження — в Чорнобильській зоні відчуження досі діє комендантська година, що починається о 20:00.
• Розпад радіоактивних елементів — повний розпад останніх радіоактивних елементів на забруднених територіях відбудеться через 24 466 років.

Чорнобиль не лише залишив глибокий слід в історії, але й став потужним символом, що відображає складні соціальні, політичні та екологічні проблеми. Завдяки мистецтву, культурі та науці, Чорнобиль трансформувався з трагедії в урок для людства, закликаючи до відповідальності за наше майбутнє. Усе це підтверджує важливість збереження пам’яті про Чорнобиль, адже він став не лише частиною української, а й світової культури.

Анастасія Князєва - pravdatutnews.com